Категорія: Грибок

Грибок нігтів

Грибок нігтів – досить хитре захворювання, оскільки проявляє себе не відразу. Усе може починатися з малопомітної плямочки на нігті без характерного свербіння і печіння. Здебільшого ризику виникнення грибкової інфекції піддаються ноги, трохи рідше – руки, оскільки нижні кінцівки, особливо в холодну пору року, перебувають у щільному взутті і, як наслідок, шкіра погано «дихає» та потіє. Тепле середовище з підвищеною вологістю активізує поширення грибків дерматофітів, які є збудниками оніхомікозу нігтів. Також може уражатися міжпальцевий простір і стопи.

Симптоми грибкової інфекції такі:

– сильний свербіж і почервоніння ураженої ділянки. Хворобливі відчуття на стопі, шкіра наче поколює, набухає і ниє одночасно;
– зміни кольору поверхні всієї нігтьової пластини або її окремих ділянок. Залежно від стадії та виду оніхомікозу на початку може вражатися тільки бічна частина нігтя або його вільний край. З’являється маленька біла або блідо-жовта пляма, яка за відсутності лікування темніє і «зжирає» весь периметр нігтя за доволі стислі терміни;
– ламкість і розшарування нігтя. Структура пластини деформується, стає крихкою і вразливою. Після поширення патогенних мікроорганізмів у нігтьове ложе відбувається відшарування пластини аж до її повної втрати.

Підчепити грибок можна від безпосереднього контакту з інфікованою шкірою іншої людини, а також від контакту з поверхнею в зонах громадського призначення (аквапарк, тренажерна зала, басейн, сауна, лазня). Загалом, скрізь, де превалюють волога і тепло.
Крім цього, існує безліч інших чинників, що підвищують ризик зараження грибковими захворюваннями кінцівок:

– нехтування гігієною. Слід ретельно вимивати простір між пальцями і добре вичищати вільні краї нігтьової пластини;

– неправильне взуття та синтетична білизна. Не варто надто часто носити тісне та закрите взуття, хоч інколи потрібно чергувати його з комфортнішими та відкритішими моделями, які не блокують циркуляцію повітря. Також великою помилкою буде запозичення речей гардероба в інших людей, особливо якщо ви не впевнені в їхній охайності на всі сто відсотків. Краще відмовитися від синтетичних шкарпеток, колготок, панчіх та іншої натільної білизни на догоду натуральним тканинам, адже вони добре пропускають повітря;

– порушена цілісність нігтя і шкіри біля нього. Відколи й тріщини сприяють швидкому потраплянню хвороботворних грибків всередину;

– антисанітарія під час манікюру/педикюру. Недостатня стерилізація інструментів або її відсутність може призвести до занесення інфекції на здоровий ніготь. Вона почне розвиватися під гель-лаком, ви навіть цього не побачите, поки не знімете покриття;

– наявність захворювань і гормональний збій. Підвищений ризик спостерігається у людей з ожирінням, цукровим діабетом, гіпергідрозом, анемією, псоріазом, а також якщо тривають порушення в імунній і кровоносній системах;

– постлікувальний період. Після проходження курсу хіміотерапії, тривалого приймання антибіотиків або стероїдів імовірність зараження підвищується в рази.

Грибок поширюється вкрай активно, а на тлі зниженого імунітету він може завдати серйозної шкоди, яку досить складно виправити. Для запущених стадій характерно: утворення виразок, запалення сполучної тканини, лімфостаз і дерматомікоз. Саме тому не варто відкладати лікування і сподіватися, що симптоми зникнуть. Пам’ятайте, що грибок – не застуда, і сам по собі він не минеться.

Методів лікування грибкової інфекції кілька:

1. Зовнішні протигрибкові препарати.

Переважно обирати креми, спреї, краплі та мазі, що діють на основі речовини «Нафтифін», саме вона є засобом номер один у боротьбі з будь-якими видами грибка. Такі препарати краще наносити на попередньо підготовлений ніготь. Для цього необхідно потоншити його поверхню за допомогою сечовини і прибрати пилкою, після чого вже можна втирати ліки в інфікований ніготь. Це допоможе стрімкіше проникнути до грибкових спор і знищити їх. За легкої симптоматики можна обмежитися використанням протигрибкового лаку для нігтів. Його наносять шарами 1 раз на день протягом тижня, потім протирають поверх шарів спиртом і продовжують нанесення за тією ж схемою. На викорінення шкірного грибка йде близько місяця, тоді як грибок нігтів лікується від 3-х місяців до року.

2. Пероральні препарати.

Таблетки діють швидше й ефективніше за місцеві аналоги, але лікарі не поспішають їх прописувати, оскільки є безліч протипоказань (серцева недостатність, захворювання печінки, приймання інших ліків) і побічних ефектів (токсична дія на печінку, висипання). Якщо захворювання запущене і зовнішньою профілактикою не обійтися, тоді лікар призначає комплекс аналізів, після отримання результатів яких коригує дозу медикаментів. Лідерами серед протигрибкових препаратів внутрішньої дії є засоби з вмістом речовини «Флуконазол».

3 Лазерне видалення грибка.

Лазерні промені безболісно проникають углиб нігтьової пластини і руйнують міцелій гриба вже після першої процедури, яка, до речі, займає максимум 10-15 хвилин. Завдяки своїм нагрівальним властивостям, лазер дезінфікує найглибші шари тканин, куди не здатні дістатися жодні препарати. До того ж, лазерний промінь стимулює поділ здорових клітин, тому процес загоєння відбувається в рази швидше. Переваги лазерного лікування
перед медикаментозним очевидні: немає жодних побічних ефектів, відсутність алергічних реакцій і висока швидкість лікування.

4. Народна медицина.

– Оцтові ванночки. Найперевіренішим домашнім антисептиком є оцет. Ще наші бабусі використовували цей старий перевірений метод позбавлення від грибкової зарази. У тазик із теплою водою додайте 1 склянку столового дев’ятивідсоткового оцту, потримайте ноги в розчині приблизно 15 хвилин. Повторюйте процедуру кожні 2 дні. Кисле середовище знезаражує уражену ділянку і знімає запалення.

– Содова паста. Розбавте необхідну кількість соди водою до пастоподібного стану. Намажте отриманою сумішшю нігті й ділянку навколо них, далі капніть соком лимона на оброблені ділянки, щоб почалася реакція з пухирцями, почекайте 3-4 хвилини й змийте.

– Йод. Він може стати чудовим помічником за перших проявів зараження. На ніч намажте йодом безпосередньо нігтьову пластину і надіньте легкі шкарпетки, до ранку ви побачите, що розчин повністю вбрався. Повторюйте метод не менше 2-х тижнів.

– Солона м’ята. Розімніть нарізану м’яту до появи соку, додайте трохи солі й добре розмішайте. Нанесіть отриману кашку на хвору ділянку і замотайте. Такий компрес протипоказаний у випадках, коли є відкриті рани й тріщини.

– Мідний купорос. Він міститься в складі більшості протигрибкових мазей, але якщо немає можливості їх купити, тоді можна приготувати засіб у домашніх умовах. Як жирова основа підійде вазелін (або дьоготь), додайте в нього чайну ложку мідного купоросу (попередньо потримавши його на розпеченій сковороді до отримання білого відтінку) і чайну ложку сірки. Мазати потрібно щовечора до полегшення стану. Мідний купорос коштує копійки і допомагає навіть за застарілого грибка.

Одного разу перемігши грибок, навряд чи хтось знову захоче повторити зустріч із цим нещадним паразитом «на біс», тож регулярно дезінфікуйте своє взуття протигрибковими порошками та спреями, частіше оновлюйте його й не ходіть босоніж у громадських басейнах, парильнях і роздягальнях.